Кокаин VHQ наркошоп Ельня

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Привет, ребята! Хочу сразу предупредить, что мой рассказ будет необычным и полным приключений, так что готовьтесь к неповторимой истории. Ведь только у наркомана-комика может быть такая бурная жизнь, где закладки – наркотики, ЛСД-25 становится источником вдохновения, а деревенская свинья превращается в настоящего скакуна. Вперед, на экстремальное путешествие! Мы начинаем с "анпакинга". Знаете ли вы, что это такое? Это распаковка, только для наркоманов – такая штука. У меня была эпичная распаковка, когда я взял товар на точке. Уже прилично нахайпованный, я встретился с дилером, чтобы пополнить свою коллекцию закладок. Пока я стоял, ожидая его, я представлял себя безудержным героином в комедийном шоу. И вот, дилер появился. Я поторопился и попросил: "Дай мне все, что у тебя есть!" Он прикусил губу и, явно насладившись моей готовностью потратить деньги, выложил передо мной несколько пакетиков с разными закладками. Уже волнуясь от предвкушения, я достал деньги и отдал ему. И тут началось – я получил свои долгожданные наркотики и почувствовал себя на вершине мира. Кайфовать! Это точное определение моего состояния после того, как я смог наконец-то взять дурь. Взял белый героин, чтобы придать этому вечеру особый шарм. Мои друзья, которые были со мной, тоже были наркоманами-комиками, поэтому никто не осуждал меня за мои поступки. Мы решили продолжить наше безумие и попробовать гарик. Как только я прикуривал его, я почувствовал восторг и удовлетворение. Мы сидели, смеялись, разбирались в каждом своем шутливом высказывании до мелочей. В белом дыме гашиша мы находили вдохновение для наших комических выходок. А теперь пришло время рассказать о самом необычном моменте этого путешествия. Однажды решили мы с друзьями съездить в деревню, чтобы продолжить наше безумие в новых условиях. И вот, мы приехали в одну маленькую деревушку, где оказалось множество разных животных, включая свиней. И тут у нас зародилась идея – а что, если покататься на свинье как на лошади? Мы были взволнованы от возможности испытать скорость и адреналин, катаясь на этом экзотическом транспорте. Я выбрал свинью, которая казалась наиболее дружелюбной, и сел на ее спину. Мои друзья подхватили свои камеры и начали снимать этот безумный момент. И вот, мы стартуем! Свинья бежит, а я на ней, держась за ее уши, смеюсь и кайфую. Мои друзья не отставали – они кричали в экстазе, не веря в то, что все это происходит на самом деле. Мы прокатились по всей деревне, поднимая пыль, и наша свинья, казалось, наслаждалась каждым моментом. Но все хорошее когда-то заканчивается. Мы понимали, что наше приключение на свинье было нечто невероятное, и нам необходимо вернуться в реальность. Постепенно мы охладели от наркотиков, и с каждым днем становилось сложнее воспринимать мир таким ярким и смешным, как раньше. Пожалуй, это и есть мораль нашей истории. Лучше наслаждаться жизнью, сохраняя свое здоровье и смех в моментах, которые действительно этого стоят. Так что, ребята, давайте держаться подальше от дурного и радоваться каждому дню, который нам дарит жизнь. Будьте здоровыми и счастливыми! Кстати, свиньи как транспорт – вещь! Но только если они не реальные, а наркотические...

Наркоман-комик:

Такие вот истории, ребята. Вспоминаю прошлые приключения и понимаю, что ничего не заменит настоящего смеха и реальных эмоций. А наркотики – это только временное ощущение, которое быстро проходит и оставляет после себя пустоту.

Здесь я заканчиваю свой нелепый рассказ. Я надеюсь, что эта история заставит вас задуматься о своих выборах и ценить реальные моменты жизни. Помните, что смех и радость – это настоящие наркотики, которые не оставят вас в тоске и зависимости.